21 червня 2002 року на території Київського політехнічного інституту (КПІ) урочисто був відкритий пам’ятник академікові Євгенію Оскаровичеві Патону (1870-1953 р. р.).
В церемонії відкриття взяв участь син Євгенія Патона – Президент національної академії наук України Борис Патон.
Скульптура видатного ученого і інженера встановлена у дворі першого корпусу КПІ, поряд з аудиторією H 2, де Євгеній Патон створив першу в Україні кафедру мостів.
Скульптори В. П. Винайкин і В. У. Клімов, архітектор В. Р. Гнезділов; відкритий 21.XII.1967. Бронзова фігура робочого (висота 4 м) на постаменті з чорного лабрадориту (висота – 2,5 м).
На постаменті напис (українською мовою): “Вічна слава учасникам Січневого озброєного повстання 1918 року в Києві, загиблим в боротьбі за Владу Рад”.
Пам’ятник видатному українському футбольному діячеві Валерію Лобановському відкрили біля входу на стадіон «Динамо» в травні 2003 року.
Валерій Лобановській сидить на тренерській лавці в напруженій позі і спостерігає за грою. Будь-який охочий зможе сісти поряд з видатним тренером.
В 1981 році в Києві був відкритий “Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років”. В день Перемоги цей комплекс відкривав генеральний секретар ЦК КПРС Леонід Брежнев. Центральною фігурою музею є монумент “Батьківщина-мати”.
Скульптура підноситься на дніпровських схилах і видна з віддалених точок української столиці. Висота скульптури “Батьківщина-Мати” від п’єдесталу до кінчика меча – 62 метри, загальна висота з постаментом – 102 метри. У одній руці у неї 16-метровий меч, який важить 9 тонн, в іншій – щит 13 на 8 метрів з гербом СРСР (13 тонн). Це суцільнозварну споруду важить 450 тонн.
Біля підніжжя розташований музей. Її каркас починається на глибині 17,8 метра, якщо вважати від входу в музей. На цю глибину йде бетонний колодязь діаметром 34 метри.
Планувалося , що монумент буде покритий сухозлітним золотом, проте від цієї ідеї відмовилися. Металевий каркас зроблений з неіржавіючої сталі, виплавленої в Запоріжжі. Сталеву обшивку зварили фахівці Інституту електрозварювання імені Патона з листів 50х50 сантиметрів завтовшки 1,5 міліметра. Довжина швів склала близько 30 кілометрів.
Скульптура таких розмірів була зроблена вперше в СССР.Она виготовлена на Київському заводі імені Паризької Комуни з урахуванням рекомендацій інституту електрозварювання імені Е.О.Патона по зварці елементів з неіржавіючої сталі окремими блоками-секціями вагою 25-30 тонн.
Пам’ятник першому трамваю встановлений на Володимирському спуску. Саме тут в червні 1892 року вперше в Західній Європі почав ходити електричний трамвай. Історія першого київського трамвая
Економічний розвиток Києва в кінці 19 сторіччя і збільшення чисельності населення вимагали створення регулярного міського транспорту. На той час в Петербурзі, Москві і Одесі вже діяли кінні залізниці – конки. Проте вирішенню транспортної проблеми в Києві важко з технічного боку топографічним рельєфом міста.
Навіть шести коням упряженим у вагон не завжди вдавалося долати круті київські підйоми, а парові трамваї, що з’явилися на Хрещатику, теж не придбали широкого застосування – вони сильно гриміли, диміли, випуском пари лякали коней і візників, і до того ж могли тягнути тільки один вагончик на підйомі.