Собор Святої Софії був побудований в 11 столітті і знаходиться в самому центрі Києва. Збереглися і дійшли крізь століття 260 кв. метрів мозаїк і 3 тисячі кв. метрів фресок. Навряд чи десь в Європі можна знайти стільки фресок і мозаїк 11 століття, які збереглися в одній церкві. Собор оточують монастирські будівлі 17 століття, виконані в стилі Українського бароко.
Внутрішнє убрання Собору майже не змінювалося. У 18 столітті з’явився іконостас і в 19 столітті – чавунні підлогові плитки. Свята Софія Київська – це джерело мистецтва, до якого приходять історики і туристи, щоб побачити і помилуватися цим дивом Візантійської і Старовинної Російської архітектури.
Великий Князь Ярослав, названий “мудрим”, був дуже важливою фігурою в історії ранньої Київської Русі. У першій половині одинадцятого століття він керував великою державою Київська Русь, яке охоплювало значну частину Східної Європи. В ті часи Київська Русь була однією з величезних цивілізованих держав в Європі.
Ярослав налагоджував зв’язки Русі з державами Європи. Він сам одружувався на шведській принцесі Інгигерде, його сестри були дружинами членів королівських сімей Польщі і Чехії; його сини були одружені на візантійській і німецькій принцесах, одна з його дочок, Ганна, стала дружиною короля Франції, друга – короля Угорщини, а третя – короля Норвегії.
Саме Ярослав Мудрий заклав фундамент Собору Святий Софьі.
Престольне свято – День Святої Трійці.
Монастирські храми: храм Дванадцяти Апостолів (пам. 30 июня/13 липня); храм прп. Серафима Саровського (пам. 2/15 янв. і 19 июля/1 авг.); печерний храм прп. Досифєї Київською.
Святині: Мощі прп. Феофіла, Христа ради юрода – в Свято-троицком приходському храмі. Мощі прп. Досифєї – під спудом, біля північної стіни цього храму.
Побудований в 1862 – 82 рр. Первинний проект розробили архітектори И.В.Шторм і П.И.Спарро, пізніше за нього переробив архітектор О.В.Беретті. У споруді собору брали участь архітектори Ю.Бернгардт, К.Я.Маєвський, В.М.Ніколаєв. Володимирський собор побудований в так званому російський-візантійському псевдостилі.
Перші кроки до будівництва мечеті на території України були зроблені ще в 1897 р. Мусульмани того часу змогли відкрити лише молитовний будинок в Києві на вул. Мирною, д. 5 – в будинку Каліновіча на Подолі.
На початку XX століття молитовний будинок був перенесений на вул. Мирну, д. 4, що зафіксоване в адресній книзі «Весь Київ» за 1909 рік. Молитовний будинок у той час був тимчасовим варіантом, оскільки була ідея будівництва мечеті розрахованою на 800 віруючих, що одночасно молилися.
Міська газета «Київська думка» за 30 жовтня 1913 р. повідомляла про закладку першого каменя у фундамент мечеті на вул. Гогольовськой, д. 29. Але заплановане будівництво мечеті не відбулося із-за першої світової війни, революції і подальших подій, пов’язаних з нею.
Киево-покровській монастир, общежітельний, в Києві, на Великій Житомирській вулиці. Заснований в 1889 році на засоби Великої Княгині Александри Петрівни (у іночестве Анастасії), що померла 13 квітня 1900 року. Тут влаштована печера труни Господня, над якою коштує великий розмір розп’яття. У ковчезі зберігаються частинки святих мощів печерських догідників.
В окремому кіоті – ікона Божієй Матері в золотій ризі.Вона прославлена зціленням, по молитві перед нею, від семирічної недуги будівельника монастиря Великої Княгині Александри Петрівни. Сюди в 1890 році 19 серпня були перенесені з Києво-печерської лаври частинки мощів святих догідників, придбані ченцем о. Ісихием на Афоне і заповідані їм перед смертю цій обителі.
При монастирі знаходиться двокласна школа з гуртожитком при ній для дівчаток – сиріт і повним змістом від монастиря; притулок для сліпих, невиліковно хворих і безрідних; безкоштовна лікарня на 60 ліжок, відкрита в 1894 році і влаштована згідно всім вимогам сучасної медицини з 2-мя відділеннями, – терапевтичним і хірургічним; у окремому корпусі поміщається безкоштовна лікарня для хворих, що приходять.